Словарь української мови (1924)/підхиляти

by Борис Грінченко

◀ підхилити

Словарь української мови Борис Грінченко П підхиляти

підхилятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підхиля́ти, ляю, єш, сов. в. підхили́ти, лю́, лиш, гл. 1) Склонять, склонить подъ что либо. 2) Пріотворять, пріотворить. Івасьова мати двері підхиляла. Лукаш. 161. 3) Покорять, покорить, подчинять, подчинить. Чіпка хоч кого підхилить під себе. Мир. ХРВ. 253.