Словарь української мови (1924)/підхвалювати
◀ підхвалити | Словарь української мови П підхвалювати |
підхват ▶ |
|
Підхва́лювати, люю, єш, сов. в. підхвали́ти, лю́, лиш, гл. Прихваливать, прихвалить. Левиц. I. 80. Батько ті играшки підхвалював. Мир. ХРВ. 83.