Словарь української мови (1924)/підтіпанка

by Борис Грінченко

◀ підтікати

Словарь української мови Борис Грінченко П підтіпанка

підтічка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підті́панка, ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.