Словарь української мови (1924)/підтюпцем
| ◀ підтупцем | Словарь української мови П підтюпцем |
підтяга ▶ |
|
Пі́дтюпцем, нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись. Котл. Ен. IV. 52.
| ◀ підтупцем | Словарь української мови Борис Грінченко П підтюпцем |
підтяга ▶ |
|
Словарь української мови — П
підтюпцем
Борис Грінченко
1924
Пі́дтюпцем, нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись. Котл. Ен. IV. 52.