Словарь української мови (1924)/підтюпцем

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підтюпцем
Берлін: Українське слово, 1924

Пі́дтюпцем, нар. Бѣгомъ, рысцой. І в ратуш підтюпцем сунулись. Котл. Ен. IV. 52.