Словарь української мови (1924)/підтроюдити
| ◀ підтравний | Словарь української мови П підтроюдити |
підтрусити ▶ |
|
Підтрою́дити, джу, диш, гл. Науськать, настроить. Не в чім старий росходився, — аж то його панич підтроюдив. Харьк. г.
| ◀ підтравний | Словарь української мови Борис Грінченко П підтроюдити |
підтрусити ▶ |
|
Словарь української мови — П
підтроюдити
Борис Грінченко
1924
Підтрою́дити, джу, диш, гл. Науськать, настроить. Не в чім старий росходився, — аж то його панич підтроюдив. Харьк. г.