Словарь української мови (1924)/підтикати
| ◀ підтерти | Словарь української мови П підтикати |
підтикатися ▶ |
|
Підтика́ти, ка́ю, єш, сов. в. підти́кати, чу, чеш и підіткну́ти, ну́, неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. Паничу, я вас підтичу. Ном.