Словарь української мови (1924)/підсукувати

by Борис Грінченко

◀ підсукати

Словарь української мови Борис Грінченко П підсукувати

підсунути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підсу́кувати, кую, єш, сов. в. підсука́ти, ка́ю, єш, гл. Засучивать, засучить, подворачивать, подворотить (рукава, брюки). Штани вибійчані, підсукані аж до колін. Мир. ХРВ. 11.