Словарь української мови (1924)/підступати
| ◀ підступ | Словарь української мови П підступати |
підступний ▶ |
|
Підступа́ти, па́ю, єш, сов. в. підступи́ти, плю́, пиш, гл. Подступать, подступить, подойти. Ні підступи до його. Ном. № 2543. От тілько що хотів Іван до колодязя підступить, — аж тут як зачхали змії. Рудч. Ск. I. 135.