Словарь української мови (1924)/підстрючувати
| ◀ підстрючити | Словарь української мови П підстрючувати |
підступ ▶ |
|
Підстрю́чувати, чую, єш, сов. в. підстрю́чити, чу, чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подбить. А він підстрюче їх, а сам наче й не він. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.