Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підстава
Берлін: Українське слово, 1924

Підста́ва, ви, ж. 1) Основаніе. Підстава у токарні. Шух. I. 305, 306. 2) Замѣна. І не вийду, і не встану, вишлю меншу сестру на підставу. Чуб. V. 351.