Словарь української мови (1924)/підсліджувати
◀ підслизити | Словарь української мови П підсліджувати |
підсліпа ▶ |
|
Підслі́джувати, джую, єш, сов. в. підсліди́ти, джу́, диш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Підслідили його — куди то він несе. Рудч. Ск. I. 9.