Словарь української мови (1924)/підскакувати

by Борис Грінченко

◀ підсіяти

Словарь української мови Борис Грінченко П підскакувати

підскарбая ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підска́кувати, кую, єш, сов. в. підско́чити, чу, чиш, гл. 1) Подскакивать, подскочить вверхъ, подпрыгивать, подпрыгнуть. Підскакує, як зінське щеня. Ном. № 3406. 2) Подскакивать, подскочить къ чему, кому. Рудч. Ск. II. 175.