Словарь української мови (1924)/підрізувати

by Борис Грінченко

◀ підрізування

Словарь української мови Борис Грінченко П підрізувати

підрійка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підрі́зувати, зую, єш, сов. в. підрі́зати, жу, жеш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать. Підрізав поли він чимало. Гліб. 2) Вырѣзывать, вырѣзать соты въ ульѣ. От раз підрізав він вулика. Мнж. 100. Зблизивсь і Спас. Треба підрізувати мед. Г. Барв. 148.