Словарь української мови (1924)/підратувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підратувати
Берлін: Українське слово, 1924

Підра́тува́ти, ту́ю, єш, гл. — кого́. Помочь кому въ бѣдѣ. З возом а ні руш виїхати, а ту нема нікого, щоби го підратував. Гн. II. 40.