Словарь української мови (1924)/підпіратися

by Борис Грінченко

◀ підпірати

Словарь української мови Борис Грінченко П підпіратися

підпірка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підпіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. підпе́ртися, діпру́ся, решся, гл. Подпираться, подпереться. Сіла я, підперлася, заплакала. Чуб. V. 3. Іде козак дубровою, шабелькою підпірається. Чуб. V. 196.