Словарь української мови (1924)/підпідьомкати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підпідьомкати
Берлін: Українське слово, 1924

Підпідьо́мкати, каю, єш, гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця. Греб. 401.