Словарь української мови (1924)/підпоювати

by Борис Грінченко

◀ підпорошити

Словарь української мови Борис Грінченко П підпоювати

підпоясниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підпо́ювати, по́юю, єш, сов. в. підпої́ти, пою́, їш, гл. Подпаивать, подпоить. К. Кр. 39. Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.