Словарь української мови (1924)/підповзати
◀ підплитник | Словарь української мови П підповзати |
підповнити ▶ |
|
Підповза́ти, за́ю, єш, сов. в. підповзти́, зу́, зе́ш, гл. Подползать, подползти.
◀ підплитник | Словарь української мови Борис Грінченко П підповзати |
підповнити ▶ |
|
Словарь української мови — П
підповзати
Борис Грінченко
1924
Підповза́ти, за́ю, єш, сов. в. підповзти́, зу́, зе́ш, гл. Подползать, подползти.