Словарь української мови (1924)/підпиток

by Борис Грінченко

◀ підпити

Словарь української мови Борис Грінченко П підпиток

підпитувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підпи́ток, тку, м. Въ выраж. на підпи́тку, на підпи́тках. Выпивши, во хмелю. КС. 1882. XII. 503. Будуть мене пани і козаки на підпитку зневажати. Мет. 415. Я ще не був п'яний, а так тільки, на підпитку. Радом. у.