Словарь української мови (1924)/підперти
| ◀ підперізуватися | Словарь української мови П підперти |
підпертя ▶ |
|
Підпе́рти, ся. См. Підпірати, ся.
| ◀ підперізуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П підперти |
підпертя ▶ |
|
Словарь української мови — П
підперти
Борис Грінченко
1924
Підпе́рти, ся. См. Підпірати, ся.