Словарь української мови (1924)/підпасичик
| ◀ підпасич | Словарь української мови П підпасичик |
підпасти ▶ |
|
Підпа́сичик, ка, м. Небольшой хлѣбецъ, который даетъ каждая хозяйка пастуху при первомъ весеннемъ выгонѣ скота въ поле. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.