Словарь української мови (1924)/підпарубочий

by Борис Грінченко

◀ підпарити

Словарь української мови Борис Грінченко П підпарубочий

підпарувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підпарубо́чий, чого, ж. Молодой парень, подросток. К. ДС. 4. Двоє хлопців підпарубочих. Г. Барв. 8. Зараз скочили підпарубочі, що напоготові стояли. Федьк. Вмер тогді, як я ще підпарубочим був. Кв.