Словарь української мови (1924)/підотаманчий
| ◀ підотавитися | Словарь української мови П підотаманчий |
підохотити ▶ |
|
Підотама́нчий, чого, м. Помощникъ атамана, старшаго, напр. у досвітча́ного ота́мана. Васильк. у.
| ◀ підотавитися | Словарь української мови Борис Грінченко П підотаманчий |
підохотити ▶ |
|
Словарь української мови — П
підотаманчий
Борис Грінченко
1924
Підотама́нчий, чого, м. Помощникъ атамана, старшаго, напр. у досвітча́ного ота́мана. Васильк. у.