Словарь української мови (1924)/підмостка

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підмостка
Берлін: Українське слово, 1924

Пі́дмостка, ки, ж. 1) Подмостки. Серед церкви поставили високі підмостки. Левиц. Пов. 48. 2) Подставка, всякій предметъ, подставленный, подложенный подъ другой для поддержанія его, напр.: дощечка, подложенная подъ болѣе короткую ножку стола. Підмостку треба під ніжку найти, а то стіл хитається. Константиногр. у.