Словарь української мови (1924)/підможка
| ◀ підмогтися | Словарь української мови П підможка |
підмокати ▶ |
|
Підмо́жка, ки, ж. = Підмога. Усе думала, що він своїм коханням мені на життя підможку дасть. Г. Барв. 277.
| ◀ підмогтися | Словарь української мови Борис Грінченко П підможка |
підмокати ▶ |
|
Словарь української мови — П
підможка
Борис Грінченко
1924
Підмо́жка, ки, ж. = Підмога. Усе думала, що він своїм коханням мені на життя підможку дасть. Г. Барв. 277.