Словарь української мови (1924)/підмити
| ◀ підмитва | Словарь української мови П підмити |
підмісити ▶ |
|
Підми́ти, ся. См. Підмивати, ся.
| ◀ підмитва | Словарь української мови Борис Грінченко П підмити |
підмісити ▶ |
|
Словарь української мови — П
підмити
Борис Грінченко
1924
Підми́ти, ся. См. Підмивати, ся.