Словарь української мови (1924)/підмиватися

by Борис Грінченко

◀ підмивати

Словарь української мови Борис Грінченко П підмиватися

підмила ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підмива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. підми́тися, ми́юся, єшся, гл. 1) Быть подмываемымъ, подмытымъ. 2) О текущей водѣ: подмываться, подмыться подъ что. Животворний струмочку, втіхо мого домочку! Біжи-лийся з Підгірря на ті любі поділля… до потомків витязьких одномовців боянських, під їх села підмийся, круг садочків обвийся. К. Дз. 105. 3) Только сов. в. Пообѣщать? Парубок підмився прикрить гріх — взяти її за себе. О. 1862. II. 57.