Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підлога
Берлін: Українське слово, 1924

Підло́га, ги, ж. 1) Дощатый полъ. Шух. I. 174. Грин. II. 102. А в нашого свата у хаті підлога. Гол. IV. 447. Жаба седіла під підлогою. Чуб. II. 47. 2) Въ ткацкомъ станкѣ (кро́снах): два передніе и два задніе столба (ко́ники), соединенные боковыми планками. Шух. I. 254.