Словарь української мови (1924)/підлатувати
◀ підлатка | Словарь української мови П підлатувати |
підлащуватися ▶ |
|
Підла́тувати, тую, єш, сов. в. підлата́ти, та́ю, єш, гл. Чинить, починить.
◀ підлатка | Словарь української мови Борис Грінченко П підлатувати |
підлащуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
підлатувати
Борис Грінченко
1924
Підла́тувати, тую, єш, сов. в. підлата́ти, та́ю, єш, гл. Чинить, починить.