Словарь української мови (1924)/підківка
◀ підкинути | Словарь української мови П підківка |
підкісник ▶ |
|
Підкі́вка, ки, ж. Подкова на обуви. У жидівки чорні брівки, високі підківки. Макс. Ум. Підкі́вонька, підкі́вочка. З ким стояла, говорила, — підківоньки знати. Чуб. III. 112.