Словарь української мови (1924)/підкушувати

by Борис Грінченко

◀ підкучерок

Словарь української мови Борис Грінченко П підкушувати

підлабузнитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підку́шувати, шую, єш, сов. в. підкуси́ти, шу́, сиш, гл. Искушать, искусить. Се був панич хороший, повний, чорнявий, красний, сладкомовний, що й мачуху був підкусив. Котл. Ен. IV. 69. Підкушують людей на гріх. Грин. II. 154. Біда польку підкусила, пішла полька за русина. Грин. III. 314.