Словарь української мови (1924)/підкроювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підкроювати
Берлін: Українське слово, 1924

Підкро́ювати, кро́юю, єш, сов. в. підкрої́ти, крою́, кроїш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать (одежду). Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.