Словарь української мови (1924)/підкорочувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підкорочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Підкоро́чувати, чую, єш, сов. в. підкороти́ти, чу́, тиш, гл. Укорачивать, укоротить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили. Мет. 114.