Словарь української мови (1924)/підкорочувати
| ◀ підкоротити | Словарь української мови П підкорочувати |
підкосити ▶ |
|
Підкоро́чувати, чую, єш, сов. в. підкороти́ти, чу́, тиш, гл. Укорачивать, укоротить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили. Мет. 114.