Словарь української мови (1924)/підкол
◀ підкозобель | Словарь української мови П підкол |
підколінниці ▶ |
|
Підко́л, лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколо́ти. Харьк.
◀ підкозобель | Словарь української мови Борис Грінченко П підкол |
підколінниці ▶ |
|
Словарь української мови — П
підкол
Борис Грінченко
1924
Підко́л, лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколо́ти. Харьк.