Словарь української мови (1924)/підклонити
| ◀ підкликати | Словарь української мови П підклонити |
підклоняти ▶ |
|
Підклони́ти, ся. См. Підклоняти, ся.
| ◀ підкликати | Словарь української мови Борис Грінченко П підклонити |
підклоняти ▶ |
|
Словарь української мови — П
підклонити
Борис Грінченко
1924
Підклони́ти, ся. См. Підклоняти, ся.