Словарь української мови (1924)/підклад

by Борис Грінченко

◀ підкісник

Словарь української мови Борис Грінченко П підклад

підкладання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підкла́д, ду, м. 1) Подстилка. Одокія положила сестру на підклад. Федьк. 2) Потникъ, подкладываемый подъ сѣдло. Шух. I. 78. Вх. Зн. 61. 3) Родъ рыболовнаго сака, растянутаго на 4 угла. Части: саківно — сѣть, ду́ги двѣ палки накрестъ, растягивающія сѣть, держа́к — древко. Шух. I. 228.