Словарь української мови (1924)/піддячий
◀ піддурювати | Словарь української мови П піддячий |
піджарити ▶ |
|
Піддя́чий, чого, м. Помощникъ дьячка. Зараз по нашого о. Петра та по дяка й піддячого посилай. Г. Барв. 466. Наш піддячий любить борщ гарячий, а голодний їсть і холодний. Ном. № 12142.