Словарь української мови (1924)/піддувати
◀ піддубок | Словарь української мови П піддувати |
піддужати ▶ |
|
Піддува́ти, ва́ю, єш, сов. в. підду́ти, ду́ю, єш, гл. Поддувать, поддуть. Шух. I. 284.
◀ піддубок | Словарь української мови Борис Грінченко П піддувати |
піддужати ▶ |
|
Словарь української мови — П
піддувати
Борис Грінченко
1924
Піддува́ти, ва́ю, єш, сов. в. підду́ти, ду́ю, єш, гл. Поддувать, поддуть. Шух. I. 284.