Словарь української мови (1924)/піддрочувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
піддрочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Піддро́чувати, чую, єш, сов. в. піддрочи́ти, чу́, чиш, гл. Подзадоривать, подзадорить. Сим. 213. (Він) піддрочує товариство на пустощі. Мир. ХРВ. 360.