Словарь української мови (1924)/піддражити
◀ піддовбувати | Словарь української мови П піддражити |
піддрочити ▶ |
|
Піддражи́ти, жу́, жиш, гл. = Піддрочити. Він мене піддражив, то я й зробив так, а без його я б на таке діло не пішов. Новомоск. у. Залюб.