Словарь української мови (1924)/підгинати

by Борис Грінченко

◀ підгилювати

Словарь української мови Борис Грінченко П підгинати

підгинатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підгина́ти, на́ю, єш, сов. в. підігну́ти, ну́, неш, гл. Подгибать, подогнуть, подбирать, подобрать. Білий сніжок випадає, бурлак ноги підгинає. Чуб. V. 472. А я поли підгинаю сідати на лаві. Гол. IV. 450. 2) — хвіст. Трусить, робѣть.