Словарь української мови (1924)/підвішувати
◀ підвір'я | Словарь української мови П підвішувати |
підвія ▶ |
|
Підві́шувати, шую, єш, сов. в. підві́сити, шу, сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.
◀ підвір'я | Словарь української мови Борис Грінченко П підвішувати |
підвія ▶ |
|
Словарь української мови — П
підвішувати
Борис Грінченко
1924
Підві́шувати, шую, єш, сов. в. підві́сити, шу, сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.