Словарь української мови (1924)/підволок

by Борис Грінченко

◀ підволоджувати

Словарь української мови Борис Грінченко П підволок

підволокти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підво́лок, лока, м. 1) Родъ рогатины, на которой перевозятъ плугъ. Чуб. VII. 399. 2) Жердь, которую подкладываютъ подъ возъ въ томъ случаѣ, если въ немъ сломается ось или колесо. Полт. у. Слов. Д. Эварн.