Словарь української мови (1924)/підбурюватися
◀ підбурювати | Словарь української мови П підбурюватися |
підважити ▶ |
|
Підбу́рюватися, рююся, єшся, сов. в. підбу́ритися, рюся, ришся, гл. Возмущаться, возмутиться (о людяхъ).
◀ підбурювати | Словарь української мови Борис Грінченко П підбурюватися |
підважити ▶ |
|
Словарь української мови — П
підбурюватися
Борис Грінченко
1924
Підбу́рюватися, рююся, єшся, сов. в. підбу́ритися, рюся, ришся, гл. Возмущаться, возмутиться (о людяхъ).