Словарь української мови (1924)/підборідь

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підборідь
Берлін: Українське слово, 1924

I. Пі́дборідь, нар. Подъ подбородокъ. Овивають її (перемітку) попід бороду, підборідь. Шух. I. 132.

II. Пі́дборідь, роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ. Шух. I. 128.