Словарь української мови (1924)/підбичувати

by Борис Грінченко

◀ підбитяк

Словарь української мови Борис Грінченко П підбичувати

підбіг ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підбичува́ти, чу́ю, єш, гл. 1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати. 2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.