Словарь української мови (1924)/під'язник
◀ під'язичниця | Словарь української мови П під'язник |
під'язувати ▶ |
|
Під'я́зник, ка, м. Служащій для подвязыванія. Ум. Під'я́зничок. У мене в скрині той платочок під'язничок, що під'язую зімою. Зміев. у.
◀ під'язичниця | Словарь української мови Борис Грінченко П під'язник |
під'язувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
під'язник
Борис Грінченко
1924
Під'я́зник, ка, м. Служащій для подвязыванія. Ум. Під'я́зничок. У мене в скрині той платочок під'язничок, що під'язую зімою. Зміев. у.