Словарь української мови (1924)/південь
◀ південник | Словарь української мови П південь |
півдесята ▶ |
|
Півде́нь, дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. Ном. № 9340. О півдні́. Въ полдень. Рудч. Ск. I. 142. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце. Чуб. I. 6.