Словарь української мови (1924)/пшикати
◀ пшик | Словарь української мови П пшикати |
пшінка ▶ |
|
Пши́кати, каю, єш, сов. в. пши́кнути, ну, неш, гл. 1) Шипѣть, зашипѣть (о горячемъ желѣзѣ, брошенномъ въ воду). 2) Только несов. в.? Употреблять часто звуки пш (о польской рѣчи). Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами. К. Дз. 34.