Словарь української мови (1924)/пшениця
| ◀ пчолячий | Словарь української мови П пшениця |
пшеничина ▶ |
|
Пшени́ця, ці, ж. Пшеница, Triticum vulgare (растеніе и зерно). ЗЮЗО. I. 139. Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Мет. 68. Уродив Бог пшеницю: густа та рівна стоїть як лава, а колос великий, важкий. Харьк. г. Які в вас паляниці білі, — мабуть мили пшеницю? Харьк. г. Я бачив, раз пшеницю мили. Греб. Ум. Пшени́чка, пшени́ченька.